Лід зрушив, панове – перше офіційне висунення Анатолія Нестерука на роль головного кандидата у мери Кам`янця-Подільського відбулося минулої п`ятниці. Найпершими це зробили члени міської парторганізації “Реформи і порядок”, які запросили до себе на збори і самого Нестерука, і колег по блоку з партії “Батьківщина” Михайла Аносова і Олега Земськова (партія “Реформи і порядок”, очолювана Віктором Пинзеником – одна з трьох партій у Верховній Раді, які входять у БЮТ) .

Сьогодні вже відомо, що на своїх конференціях такі ж пропозиції щодо кандидатури мають висунути і в Українській соціал-демократичній партії, і в самому ВО “Батьківщина”. Але ПРП все ж залишаються тими, хто відкрив сезон передвиборчих пропозицій. Голова міської організації Володимир Федорчук аргументував, чому міські ПРПісти прийшли до висновку, що саме Анатолій Нестерук найкраще керуватиме Кам`янцем у найближчі роки, чим помітно розчулив кандидата. У промові, з якою він звернувся у відповідь, було багато щирості і підкуповуючої відвертості. Зокрема, щодо життя-буття поза межами Кам`янця-Подільського з 2005 року, коли він був призначений заступником губернатора Хмельниччини.

Власне, і в облдержадміністрації, і в Хмельницькій міськраді, де він працює зараз, Анатолій Макарович опікувався питаннями енергозабезпечення, промисловості, транспорту, комунального господарства – власне, всім тим, що є найважливішим для щоденного життя городян. Він є визнаним, і мабуть, найдосвідченішим фахівцем в області саме з проблем життєдіяльності міста. Бажання повернутися у місто – тим більш, міським головою, - Нестерук пояснює просто: “Тут моя мама, брат, сестра, дружина, діти. Я скучаю за Кам`янцем...”

Анатоій Макарович не побоявся відповісти на усі “гострі” запитання, на які були щедрими журналісти. Зокрема, пояснив, чому весною 2006 перейшов з ОДА у Хмельницьку міськраду: “Під час виборів мені з Києва запропонували приїхати, пройти співбесіду щодо можливості очолити область. Я відмовлявся, мовляв, якби діючий губернатор Гладуняк це ініціював, тоді звісно ж... Але мені сказали, що вже не колишні часи, і варто пройти співбесіду, просто для того, щоб мене побачили і почули на майбутнє. Я й на своє нещастя поїхав... А після виборів Буханевич, який прийшов на місце Гладуняка, сказав мені, що раз я претендував на його посаду, то в одній команді не спрацюємося. Я й пішов туди, куди мене запрошували – до Хмельницького міського голови заступником.”

Важливо, що Нестерук одним з пріоритетів вважає підтримку молодих працездатних (і працелюбних) кам`янчан. У турботах про пенсіонерів і інвалідів більшість керівників просто не знаходять часу, щоб звернути увагу на тих, хто власне і заробляє на все у місті.

Нестерук говорить: “Я б не хотів, щоб пенсіонери подумали, що я можу поставитись неуважно до їхніх потреб, але треба подумати і про молодих, бо нині в місті знайти на підприємство доброго слюсаря чи токаря – велика проблема. Ми повинні створити для тих, хто працює, умови для життя. Хоча би вони не морочили собі голову, де знайти садочок для малечі, поки вони на роботі, чи доброю є школа, де вчаться їхні діти. Ми повинні сприяти підприємствам, на яких робітникам виплачують добру зарплату, ми повинні подбати про приватного підприємця, який працює на свій страх і ризик, годує родину, платить податки в бюджет, з якого ми потім можемо допомогти і пенсіонерам, і інвалідам, і багатодітним.”

Повну програму розвитку міста Анатолій Нестерук обіцяє передати в усі газети після того, як зареєструється у виборчій комісії. Але вже зараз він говорить про те, що необхідно підтримувати той темп розвитку міста, як туристичного центру, який нині є, і який виявився перспективним для Кам`янця. Хоча він вже зараз бачить, як додати яскравому історичному культурному центру, яким є місто, силу ще промислового. Зокрема, він навіть натякнув, що з його легкої руки цілком можливе відродження колишнього гіганта – заводу “Електроприлад”, але, мабуть, як одного з центрів автомобілебудування.

Перший крок до крісла міського голови Анатолій Нестерук зробив. Далі має бути ще цікавіше...